Допегит 250 инструкция по применению

Состав, форма выпуска и упаковка

Препарат от давления Допегит выпускается в удобной для использования форме таблеток. Основной активно действующий компонент — метилдопа. В состав препарата также включены вспомогательные ингредиенты: тальк, этилцеллюлоза, натрия карбоксиметилкрахмал, кислота стеариновая.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або сірувато-білого кольору, круглі, плоскі таблетки з фаскою, гладкі з одного боку, з гравіруванням “DOPEGYT” з другого боку, без або майже без запаху.

По 50 таблеток у скляному флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Инструкция при высоком давлении и гипертонии

Препарат Допегит обладает ярко выраженным гипотензивным действием. Терапевтический эффект достигается благодаря способности действующих веществ таблеток подавлять процессы продуцирования адреналина и норадреналина. Допегит снижает давление, уменьшает действие ренина.

Допегит при гипертонии в случае продолжительного, курсового применения, не только нормализует показатели кровяного давления, но и повышает адаптационные способности пациента как к физическим, так и психоэмоциональным нагрузкам.

Таблетки начинают действовать уже спустя 6 часов с момента употребления препарата, а антигипертензивный эффект сохраняется на протяжении суток, что позволяет избежать частого приема медикамента.

Таблетки Допегит

Таблетки Допегит

Допегит 250 инструкция по применению

Инструкция по применению Допегита рекомендует начинать терапевтический курс с минимальных дозировок препарата, составляющих 250 мг, принимаемых 2-3 раза на протяжении суток. После стабилизации показателей артериального давления суточная доза лекарства корректируется в сторону уменьшения.

Если же добиться снижения АД не удалось на протяжении 2 дней лечения, то врач может повысить дозировку таблеток.

В том случае, если таблетки назначаются пациентам, принимавшим прежде другие гипотензивные средства, то во избежание синдрома отмены прекращать прием предыдущего препарата, следует плавно, путем постепенно уменьшения суточной дозы. Оптимальная дозировка Допегита для таких больных, составляет 500 мг в день.

Продолжительность терапевтического курса определяется индивидуально. Однако медицинские специалисты отмечают, что при регулярном применении препарата на протяжении 3-4 месяцев организм начинает привыкать к нему и эффективность лечения, в значительной степени уменьшается. По этой причине рекомендуется делать небольшие перерывы в терапии.

Для лиц преклонного возраста максимальная дозировка препарата Допегит от давления, не должна превышать 250 мг на протяжении дня. При отсутствии терапевтического эффекта через несколько дней доктор может увеличить суточную дозу таблеток до 2 г.

Пользователям, имеющим проблемы с почечным аппаратом, принимать препарат следует строго по назначению врача в дозировке от 200 до 250 мг, разделенной на 3 равные части.

Максимальная дозировка Допегита составляет 2г в сутки

Максимальная дозировка Допегита составляет 2г в сутки

Препарат Допегит не рекомендуется принимать одновременно с антидепрессантами, нестероидными противовоспалительными средствами, симпатомиметиками, железосодержащими медикаментами, поскольку они значительно подавляют гипотензивные свойства таблеток.

Гипотензивный препарат, оказывающий влияние на центральные механизмы регуляции АД. Проникает через ГЭБ; метаболизируется с образованием альфа-метилнорадреналина, который в ЦНС стимулирует постсинаптические a-адренорецепторы нейронов ствола мозга, что приводит к угнетению сосудодвигательного центра и уменьшению нисходящей симпатической импульсации.

Гипотензивный эффект при длительном применении Допегита связан в основном со снижением ОПСС. Вызывает также умеренное уменьшение сердечного выброса и ЧСС. Минутный объем крови изменяется мало. Увеличивает скорость клубочковой фильтрации и почечный кровоток, снижает уровень ренина в плазме крови. Допегит оказывает умеренное седативное действие. Может вызвать задержку натрия и воды в организме.Максимальный гипотензивный эффект наступает через 4-6 ч после приема и продолжается 24-48 ч.

Допегит не следует применять в сочетании с ингибиторами МАО из-за усиления нежелательных эффектов: возможны как артериальная гипотензия, так и выраженная гипертензия (криз) с психомоторным возбуждением.Совместное применение Допегита с трициклическими антидепрессантами нерационально, так как возможно уменьшение антигипертензивного действия и появление тахикардии, возбуждения, головных болей.

При сочетанном применении леводопы с Допегитом возможно усиление противопаркинсонического действия, обусловленное торможением декарбоксилирования леводопы на периферии в результате действия Допегита, что ведет к повышению концентрации леводопы в ЦНС. Однако, если торможение декарбоксилирования преобладает в ЦНС, противопаркинсонический эффект леводопы снижается.

Кроме того, наблюдается аддитивный гипотензивный эффект, а при совместном применении Допегита с комбинированным препаратом леводопы и карбидопы возможно развитие ортостатической гипотензии. В этом случае после приема препаратов больные должны в течение 1-2 ч находиться в горизонтальном положении.Для усиления гипотензивного эффекта одновременное применение Допегита с диуретиками и нифедипином является рациональным.

Возможно также совместное применение Допегита с верапамилом и каптоприлом.Совместное применение Допегита с бета-адреноблокаторами нерационально: наблюдались случаи ортостатической гипотензии, есть вероятность развития гипертензии, которую вызывает образующийся из метилдопы альфа-метилнорадреналин при воздействии на неблокированные альфа-адренорецепторы сосудов и сердца.

При одновременном применении Допегита и индометацина и других НПВС возможно уменьшение гипотензивного эффекта Допегита за счет ингибирования простагландинов, обладающих вазодилатирующей активностью.Комбинация Допегита с анксиолитиками рациональна: может наблюдаться усиление антигипертензивного действия.

При повышении величины pH мочи во время приема пациентом подщелачивающих мочу препаратов действие Допегита усиливается: концентрация альфа-метилдопы в крови сохраняется на высоком уровне более продолжительное время, что обусловлено увеличением реабсорбции в почечных канальцах в связи с уменьшением степени ионизации метилдопы и пониженным выделением почками.

При одновременном применении Допегита и ацидифицирующих мочу препаратов антигипертензивное действие препарата уменьшается, так как степень ионизации метилдопы как слабого основания при снижении величины pH мочи повышается, что обусловливает уменьшение реабсорбции в почечных канальцах и ускоренное выделение почками.

Показания к применению

   – артериальная гипертензия (в т.ч. у беременных).

   – феохромоцитома;– острые и хронические заболевания печени;– депрессия;– почечная недостаточность;– аутоиммунная гемолитическая анемия;– порфирия;– повышенная чувствительность к препарату.

Допегит при высоком давлении характеризуется наличием следующих клинических показаний к применению:

  • Артериальная гипертензия;
  • Гипертоническая болезнь;
  • Стабилизация показателей резко подскочившего артериального давления;

Препарат может назначаться не только в лечебных, но и в профилактических целях.

Кому прием противопоказан

Доктора категорически не рекомендуют принимать Допегит при давлении пользователям, имеющим следующие клинические противопоказания:

  • Острая форма инфаркта миокарда;
  • Феохромоцитома;
  • Индивидуальная непереносимость и сверхчувствительность к компонентам, содержащимся в таблетках;
  • Депрессивные состояния;
  • Гемолитическая анемия;
  • Гепатит, протекающий в острой форме;
  • Цирроз печени;
  • Дисфункция почечного аппарата;
  • Атеросклероз мозговых сосудов;
  • Патологии соединительных тканевых структур;
  • Возрастная категория пациента, младше 3 лет.
Допегит можно принимать только по назначению врача

Препарат можно принимать только по назначению врача

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. 

Допегіт® (метилдопа) – гіпотензивний лікарський засіб з центральним механізмом дії. Його механізм дії повністю не з’ясований. Потрапляючи у центральну нервову систему, препарат чинить гіпотензивну дію завдяки своїм активним метаболітам (альфа-метил-епінефрину та альфа-метил-норепінефрину). Стимулюючи альфа2-адренорецептори нейронів стовбура мозку, він знижує тонус симпатичної нервової системи.

Помірно знижує рівень реніну у плазмі крові і загальний периферичний опір судин.

Пригнічуючи фермент допа-декарбоксилазу, зменшує синтез норадреналіну, допаміну, серотоніну і тканинну концентрацію норадреналіну та адреналіну.

Метилдопа не чинить прямого впливу на функцію серця. Хвилинний об’єм крові змінює мало. Не спричиняє рефлекторну тахікардію, підвищує швидкість клубочкової фільтрації та нирковий кровообіг, а також фракцію фільтрації. Дещо зменшує частоту серцевих скорочень. Ефективно знижує артеріальний тиск у положенні лежачи на спині та у положенні стоячи, рідко спричиняє ортостатичну гіпотензію.

Фармакокінетика.

Після внутрішнього застосування у шлунково-кишковому тракті абсорбується приблизно 50 % препарату. Зв’язування з білками плазми крові незначне – до 20 %. Максимальне зниження артеріального тиску відбувається через 4–6 годин після перорального прийому препарату та утримується протягом 12–24 годин. Після повторного прийому препарату максимальне зниження артеріального тиску відзначається в межах 2–3 днів. Після відміни препарату артеріальний тиск повертається до попереднього рівня в межах 1–2 днів.

Метилдопа інтенсивно метаболізується, головним чином у печінці. Його активний метаболіт, альфа-метилнорадреналін, походить від центральних адренергічних нейронів.

Крім того, відомо багато інших метаболітів, які виводяться із сечею.

Приблизно 70 % метилдопи виводиться із сечею у вигляді метилдопи або його сульфокон’югатів. Решта препарату виводиться з калом у вигляді метилдопи. При нормальній функції нирок період напіввиведення становить 1,7 години. Повна елімінація препарату відбувається через 36 годин.

Метилдопа видаляється з організму шляхом діалізу. При 6-годинному гемодіалізі з кровообігу може бути видалено 60 % абсорбованої метилдопи, при перитонеальному діалізі – 22–39 %.

Метилдопа проникає через плацентарний бар’єр та у грудне молоко.

Особлива група хворих

При нирковій недостатності екскреція метилдопи уповільнюється відповідно до ступеня ураження нирок. При тяжкому ураженні нирок (без діалізу) період напіввиведення метилдопи у 10 разів менший, ніж у нормальних умовах.

Как принимать Допегит при беременности

Таблетки от давления Допегит при беременности могут быть назначены только специалистом. Лечение будущих мам данным препаратом требует особенной осторожности и аккуратного дозирования.

Результаты проведенных клинических испытаний показали, что Допегит эффективно нормализует давление при беременности, не оказывая отрицательного влияния на плод.

Однако при грудном вскармливании применять таблетки не рекомендуется, поскольку их действующие вещества проникают в молоко и могут негативно отразиться на младенце. По этой причине, если женщине во время лактации требуется терапия препаратом Допегит, малыша будет лучше перевести на искусственные смеси.

При необходимости Допегит назначают беременным, но только на поздних сроках

При необходимости Допегит назначают беременным, но только на поздних сроках

Возможно применение Допегита при беременности по показаниям.Альфа-метилдопа выделяется с грудным молоком. При необходимости применения Допегита в период лактации следует контролировать его эффекты у новорожденного.

Особые указания

У больных с нарушениями функции почек суточную дозу Допегита уменьшают.При назначении Допегита больным пожилого и старческого возраста следует строго соблюдать постепенность повышения суточной дозы, так как возможно резкое снижение АД.Необходимо учитывать, что после прекращения применения Допегита гипотензивный эффект относительно быстро прекращается, повышение АД происходит обычно в течение 48 ч.

В случаях задержки жидкости в организме и появления отеков при лечении Допегитом показано применение препарата в сочетании с диуретиками, при этом дозу препарата снижают: применяют, например, Допегит в дозе 500 мг и гидрохлоротиазид в дозе 50 мг 1 раз/сут. При применении в комбинации с другими гипотензивными препаратами (в т.ч.

блокаторами медленных кальциевых каналов) суточную дозу Допегита также рекомендуется уменьшать.Моча больных, принимающих Допегит, приобретает темный цвет (реакция с альфа-метилдопой и метаболитами).Во время лечения Допегитом запрещается употребление алкоголя.Контроль лабораторных показателейПри длительной терапии Допегитом в первые 6-10 недель лечения, а затем через каждые 6-12 мес рекомендуется проводить пробу Кумбса.

При появлении положительной прямой реакции Кумбса и подтверждении развившейся гемолитической анемии препарат отменяют; по показаниям назначают глюкокортикоиды.Во время лечения Допегитом рекомендуется систематическое проведение общего анализа крови и оценка функции печени.Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмамиВ начальном, индивидуально определяемом периоде применения Допегита, не разрешается вождение транспортных средств и занятия другими потенциально опасными видами деятельности, требующими быстроты психомоторных реакций. В процессе дальнейшего лечения степень ограничений определяют в зависимости от индивидуальной реакции пациента на препарат.

Особые указания и рекомендации

Во время прохождения терапевтического курса с таблетками Допегит необходимо воздерживаться от употребления алкогольных напитков, спиртосодержащих препаратов, поскольку медикамент не совместим с этиловым спиртом.

При развитии анемии на фоне приема препарата лечение следует прекратить и обратиться к доктору, который поможет подобрать более подходящий аналог.

Лекарство может влиять на состав крови, поэтому при длительной терапии важно регулярно сдавать анализы и мониторить ее показатели.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

З особливою обережністю необхідно приймати Допегіт® у комбінації з будь-яким із зазначених нижче препаратів:

  • симпатоміметики (можливе посилення вазопресорного ефекту);
  • трициклічні антидепресанти;
  • фенотіазини;
  • препарати заліза для перорального застосування (біодоступність метилдопи може знижуватися);
  • нестероїдні протизапальні засоби;
  • естрогени.

Антигіпертензивна дія метилдопи посилюється при застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами, анестетиками.

При одночасному застосуванні з антигіпертензивними лікарськими засобами може спостерігатися ідіосинкразія.

Метилдопа і нижчевказані препарати можуть змінювати ефект один одного:

  • літій (можливе посилення токсичності літію);
  • леводопа [зменшення антипаркінсонічного ефекту, посилення несприятливого впливу на центральну нервову систему (ЦНС)];
  • алкоголь та препарати, що пригнічують центральну нервову систему (посилюється –пригнічувальний вплив на центральну нервову систему);
  • антикоагулянти (підвищується антикоагулянтний ефект, небезпека кровотечі);
  • бромокриптин (може несприятливо впливати на концентрацію пролактину).

Побочные эффекты Допегита

Лечение повышенного давления препаратом Допегит может стать причиной развития следующих побочных эффектов:

  • Синдром хронической усталости;
  • Бессонница;
  • Лихорадочное состояние;
  • Расстройства диспепсического характера;
  • Миалгия;
  • Гинекомастия;
  • Нарушение сердечных функций;
  • Чрезмерное понижение показателей артериального давления;
  • Панкреатит;
  • Миокардит;
  • Парестезия;
  • Нарушение процесса дефекации (запоры, сменяющиеся диареей);
  • Васкулит;
  • Артралгия.

В большинстве случаев при коррекции дозировки описанные выше нежелательные реакции проходят сами собой. Однако если на протяжении нескольких дней болезненные симптомы не исчезают, а общее состояние ухудшается, необходимо прервать лечение и обратиться за консультацией к квалифицированному специалисту!

Применение Допегита может спровоцировать бессонницу

Применение Допегита может спровоцировать бессонницу

Особливості застосування

Перед початком лікування метилдопою необхідно зробити аналіз крові, а після перших 6–10 тижнів лікування провести тест Кумбса, який при тривалому лікуванні необхідно повторювати через кожні 0,5–1 рік. 10–20 % пацієнтів, які лікувалися метилдопою, мали позитивний тест Кумбса, особливо коли приймали більше 1 г метилдопи на добу протягом 0,5 –1 року.

Зустрічаються поодинокі випадки гемолітичної анемії під час лікування метилдопою. У разі появи симптомів анемії необхідно визначити рівень гемоглобіну та гематокриту. Якщо підтверджено наявність анемії, слід провести додаткові дослідження для визначення ступеня гемолізу. У разі виявлення гемолітичної анемії слід припинити прийом препарату Допегіт.

Після відміни препарату гемолітична анемія зникала. В деяких випадках було необхідне лікування стероїдами. Припинення лікування метилдопою (з або без застосування кортикостероїду) зазвичай призводить до швидкої ремісії. Однак траплялися поодинокі летальні випадки. Слід також враховувати можливість інших причин розвитку гемолітичної анемії.

Позитивний тест Кумбса не є протипоказанням для терапії метилдопою. Якщо позитивний тест Кумбса визначається під час лікування метилдопою, лікар повинен виключити можливість гемолітичної анемії або визначити, чи має позитивний тест Кумбса якусь клінічну значимість. Може виникнути проблема, якщо пацієнт потребує переливання крові.

У перші 6–12 тижнів лікування або у разі появи пропасниці нез’ясованого походження необхідно провести дослідження функції печінки. Якщо спостерігаються зміни у ферментній системі печінки або жовтяниця, слід припустити реакцію гіперчутливості, яка може спричинити холестаз, гепатоцелюлярне ушкодження або гепатит.

Дуже рідко може спостерігатися некроз печінки з летальним наслідком. Тому, коли спостерігаються зміни у ферментній системі печінки або печінкова недостатність, лікування метилдопою слід негайно припинити. Ці пацієнти ніколи не повинні застосовувати метилдопу знову. Якщо температура тіла і показники функції печінки, порушені застосуванням метилдопи, повернулися до норми після припинення прийому препарату, метилдопу не слід більше призначати цим пацієнтам.

Пацієнти із захворюваннями печінки або порушеннями функції печінки в анамнезі при лікуванні метилдопою потребують особливої обережності.

Дуже рідко можуть розвиватися гранулоцитопенія та тромбоцитопенія. Вони зазвичай минають при припиненні лікування метилдопою.

У деяких пацієнтів при лікуванні метилдопою можуть з’явитися набряки або збільшитися маса тіла, що можна лікувати додаванням сечогінного засобу. Лікування метилдопою не слід продовжувати, якщо набряки збільшуються або розвиваються симптоми серцевої недостатності. 

Метилдопа видаляється за допомогою діалізу. Тому після цієї процедури може рецидивувати артеріальна гіпертензія (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»).

Оскільки метилдопа флуоресціює при тій же самій довжині хвилі, що й катехоламіни, у сечі може бути виявлена велика кількість катехоламінів, що вказує на розвиток феохромоцитоми. Важливо розпізнати цей феномен перед тим, як пацієнт із можливою феохромоцитомой піддається операції. Лікування метилдопою пацієнтів із катехоламін-секретуючими пухлинами, такими як феохромоцитома або параганглиома протипоказане.

Однак метилдопа не впливає на вимірювання ванілілмигдалевої кислоти (VMA).

Пацієнтам, які лікуються метилдопою, слід призначати нижчі дози анестетиків. Якщо під час анестезії розвинулась артеріальна гіпотензія, її можна контролювати застосуванням судинозвужувальних засобів. Адренергічні рецептори залишаються чутливими протягом лікування метилдопою (див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У хворих із тяжким двостороннім цереброваскулярним захворюванням рідко можуть спостерігатися мимовільні патологічні рухи тіла. Тому, коли спостерігаються появи патологічнитх рухів, лікування метилдопою слід негайно припинити.

Метилдопу слід застосовувати з особливою обережністю хворим, близькі родичі яких страждають на печінкову порфірію.

Під час лікування метилдопою необхідно уникати вживання алкогольних напоїв.

Під час лікування метилдопою може спостерігатися зворотна лейкопенія, лихоманка.

Також спостерігається зміна лабораторних тестів, наприклад потемніння сечі через розпад метилдопи або її метаболітів.

Метилдопа може перешкоджати визначенню концентрації сечової кислоти в сечі за методом фосфотвольфрамата, креатиніну у сироватці крові за методом лужних пікрат і аспартатамінотансферази (AST (SGOT)) колориметричним методом.

Не повідомлялося щодо впливу метилдопи на визначення AST (SGOT) в спектрофотометричних методах.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних жінок метилдопою повинно проходити під ретельним наглядом лікаря.

Під час лікування препаратом вагітних або жінок, які годують груддю не було виявлено шкідливого впливу на плід або новонародженого.

В опублікованих звітах про лікування метилдопою у всіх триместрах вагітності йдеться про імовірність віддаленого шкідливого впливу препарату на плід.

Метилдопа проникає через плацентарний бар’єр, у грудне молоко та пуповинну кров.

Хоча ніякої інформації про тератогенний вплив на плід не надходило, ризик впливу не слід виключати. Лікарський засіб можна призначати вагітним або жінкам, які планують вагітність, а також жінкам, які годують груддю, у разі якщо очікувана користь переважає потенційний ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом та потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують концентрації уваги.

Лікування метилдопою потребує індивідуального підбору дози. Таблетки слід приймати внутрішньо до або після їди.

Дорослим.

Зазвичай початкова доза метилдопи для дорослих становить 250 мг 1 раз на добу (перед сном) протягом перших 2 днів. Потім добову дозу можна поступово збільшувати на 250 мг через кожні 2 дні до досягнення адекватного зниження артеріального тиску. Оскільки протягом 2–3 днів після початку терапії, а також при наступному збільшенні дози може спостерігатися седативний ефект препарату, збільшену дозу препарату рекомендується приймати 1 раз ввечері.

Підтримуюча доза препарату зазвичай становить 500 мг – 2 г на добу, яку слід розподіляти на

2–4 прийоми. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 3 г. Якщо на тлі прийому препарату у дозі 2 г на добу відзначається недостатньо ефективне зниження артеріального тиску (АТ), рекомендується комбінувати Допегіт® з іншими антигіпертензивними засобами. Толерантність до препарату може розвиватися, як правило, між другим і третім місяцем терапії. Призначення додатково сечогінного засобу або збільшення дози метилдопи відновить ефективний контроль артеріального тиску.

Відміна метилдопи супроводжується оборотним підвищенням артеріального тиску, яке спостерігається, як правило, у межах 48 годин.

Препарат Допегіт® можна призначати пацієнтам, які вже отримують терапію іншими антигіпертензивними препаратами, за умови поступової відміни цих лікарських засобів. У таких випадках початкова доза Допегіту® не повинна перевищувати 500 мг на добу. Збільшення дози повинно відбуватися при необхідності, з інтервалом не менше 2 днів.

При застосуванні препарату Допегіт® як доповнення до раніше призначеної антигіперетензивної терапії, щоб гарантувати плавний перехід, може виникнути необхідність корекції доз гіпотензивних препаратів.

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів цієї вікової групи початкова доза повинна бути по можливості низькою і не перевищувати добову дозу 250 мг, оскільки дуже часто спостерігається седативний ефект. При необхідності дозу можна збільшити. Тривалість інтервалів між збільшенням дози препарату становить не менше 2 днів. Максимальна добова доза препарату Допегіт® не повинна перевищувати 2 г на добу.

Діти з масою тіла більше 25 кг.

Дітям застосовувати таблетки з дозуванням, що відповідає призначеній дозі.

Для дітей початкова доза препарату становить 10 мг/кг маси тіла на добу. Добова доза ділиться на 2–4 прийоми. При необхідності дозу препарату можна поступово збільшувати до досягнення бажаного ефекту. Між підвищенням дози препарату потрібно дотримуватися інтервалу не менше 2 днів.

Максимальна добова доза препарату Допегіт® становить 65 мг/кг маси тіла на добу, але не більше 3 г на добу.

Пацієнти з порушенням функції нирок  потребують нижчі дози препарату. При легкому порушенні функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації – 60–89 мл/хв/1,73 м2) інтервал між прийомами препарату рекомендується збільшити до 8 годин, при помірному (швидкість клубочкової фільтрації – 30–59 мл/хв/1,73 м2) – до 8–12 годин, при тяжкому порушенні функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації – {amp}lt; 30 мл/хв/1,73 м2) – до 12–24 годин.

Метилдопа видаляється шляхом діалізу, після проведення гемодіалізу хворому слід дати додатково 250 мг препарату, щоб запобігти підвищенню артеріального тиску.

Передозировка препаратом

Симптомы: выраженная артериальная гипотензия, тремор, брадикардия, атония кишечника, рвота, психическая заторможенность.Лечение: учитывая отсутствие специфических антидотов, проводят промывание желудка (если прием препарата был недавно); в случаях, когда детоксикацию начинают через большой отрезок времени от момента приема Допегита, эффективнее использовать гемодиализ, чем метод форсированного диуреза. По показаниям назначают адреномиметики: норадреналин, адреналин.

Передозировка таблетками Допегит проявляется следующими клиническими симптомами:

  • Замедление пульса;
  • Сильное головокружение;
  • Постоянная сонливость, вялость, апатия, упадок сил;
  • Резкое снижение кровяного давления (гипотонический криз);
  • Вздутие живота, метеоризм;
  • Тремор верхних конечностей;
  • Кишечная антония;
  • Тошнота и рвота;
  • Нарушения стула.

После оказания первой помощи необходимо обратиться к врачу для назначения симптоматической терапии. При сильной передозировке может потребоваться госпитализация больного, а также постоянный мониторинг показателей его давления, пульса, сердечного ритма, функционирования желудочно-кишечного тракта, головного мозга, почечного аппарата.

Стоимость, условия продажи и хранения

Препарат следует хранить при комнатной температуре (не выше 25°C). Срок годности – 5 лет.Условия отпуска из аптекПрепарат отпускается по рецепту.

Препарат Допегит можно приобрести в аптечных сетях, только предъявив соответствующий рецепт от лечащего врача. Средняя цена на Допегит составляет около 220-250 рублей за упаковку, включающую в себя 50 таблеток.

Правила хранения лекарственных препаратов

Правила хранения лекарственных препаратов

Передозування

Симптоми: виражена артеріальна гіпотензія, виражена сонливість, слабкість, брадикардія, запаморочення, запор, здуття живота, метеоризм, діарея, нудота, блювання.

Лікування: одразу після передозування – промивання шлунка; індукція блювання може зменшити кількість абсорбованого препарату. Якщо препарат уже всмоктався, виведенню його з сечею можуть сприяти внутрішньовенне вливання рідини. Необхідний пильний моніторинг серцевого ритму, об’єму крові, електролітного балансу, функцій кишечнику, ниркової та мозкової функції. Лікування симптоматичне.

Заменители таблеток Допегит

На современном фармацевтическом рынке представлены следующие аналоги Допегита:

  • Метилдопа;
  • Альдомед;
  • Допанол;
  • Эгис.

Специалисты подчеркивают, что данные препараты не являются абсолютными аналогами таблеток Допегит, но имеют максимально схожий состав и принцип действий. Однако показания, дозировка и схемы применения у заменителей существенно отличаются. По этой причине не рекомендуется самостоятельно заменять назначенный доктором препарат Допегит одним из возможных налогов.

Побічні реакції

В осіб з індивідуальною непереносимістю будь-якого з компонентів лікарського засобу можливі реакції гіперчутливості.

На початку терапії препаратом Допегіт®, а також при збільшенні дози препарату можуть спостерігатися седативні ефекти, які швидко минають, головний біль, загальна слабкість та підвищена стомлюваність.

З боку центральної нервової системи: седація (зазвичай транзиторна), головний біль, парестезії, запаморочення, занепокоєння, депресія, психоз (помірний і тимчасовий), нічні кошмари, зниження лібідо, імпотенція; паркінсонізм, хореоатетоз, цереброваскулярна недостатність (може супроводжуватися гіпотензією), периферичний лицевий параліч (параліч Белла); зниження розумової активності, синдром каротидного синусу, психічні розлади.

З боку серцево-судинної системи: загострення стенокардії, застійна серцева недостатність, синусова брадикардія, гіперчутливість синусу сонної артерії, ортостатична гіпотензія (рекомендується зниження дози препарату), периферичні набряки, збільшення маси тіла, міокардит, перикардит, атріовентрикулярна блокада.

З боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит, коліт, блювання, діарея, сіалоденіт, запалення або забарвлення язика у чорний колір, нудота, блювання, запор, здуття живота, метеоризм, сухість у роті, глосодінія.

З боку печінки:  жовтяниця, гепатит, холестаз, зміни показників функції печінки, некротичний гепатит.

З боку крові та лімфатичної системи: пригнічення функції кісткового мозку, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, еозинофілія, позитивний тест на антинуклеарні антитіла, клітини червоного вовчака, ревматоїдний фактор, позитивний тест Кумбса.

З боку імунної системи:  васкуліт, пропасниця, спричинена препаратом, еозинофілія.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гінекомастія, галакторея, аменорея, збільшення грудей.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: почервоніння; токсичний епідермальний некроліз, екзема або висип, який схожий на лишай, ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, опухання суглобів, м’язовий біль, міалгія.

З боку дихальної системи: закладеність носа.

Лабораторні показники: позитивні показники тестів на антинуклеарні антитіла, LE-клітини та ревматоїдний фактор, підвищена активність печінкових трансаміназ, підвищення концентрації сечовини в крові.

Інші: імпотенція, порушення сім’явиверження, сіалоденіт, збільшення грудей, гінекомастія, аменорея, розлад лактації, психічні розлади, включаючи кошмари, зворотні м’які психози або депресію, зниження лібідо.

У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається непритомність. Це може бути пов’язано з підвищеною сприйнятливістю до препарату та вираженим атеросклеротичним ураженням судин. Розвитку непритомності можна запобігти зниженням дози лікарського засобу Допегіт®.

ВсасываниеПосле приема внутрь абсорбируется около 50% альфа-метилдопы. По некоторым данным полнота абсорбции колеблется от 8% до 62%.РаспределениеСвязывание с белками плазмы – до 20%. Vd составляет не более 0.29 л/кг. Альфа-метилдопа проникает через ГЭБ.При длительном применении активное вещество может кумулировать в организме.

МетаболизмДо 10% принятой дозы метаболизируется с образованием альфа-метилдопамина, а затем – альфа-метилнорадреналина.ВыведениеВыводится в основном почками. Около 70% абсорбированного активного вещества выводится с мочой в виде метилдопы и его сульфоконъюгатов.Почечный клиренс у пациентов с нормальной функцией почек составляет около 130 мл/мин.

Устанавливают индивидуально.Взрослым назначают в первые 2 дня по 250 мг (1 таб.) вечером, затем суточную дозу постепенно увеличивают (каждые 2 дня на 250 мг) до 1-2 г (максимальная суточная доза для взрослых) в 2-3 приема, в зависимости от выраженности снижения АД. При достижении необходимого стабильного гипотензивного эффекта суточную дозу постепенно уменьшают (каждые 2 дня на 250 мг) до поддерживающей, минимальной эффективной дозы.

Побочное действие

Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, общая слабость, сонливость; редко – синдром паркинсонизма, галлюцинации.Со стороны сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия, брадикардия, периферические отеки.Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, незначительная сухость во рту, запоры, диарея, сиалоаденит, панкреатит, нарушения функции печени с развитием холестаза, желтухи.

Adblock detector