Таблетки Экватор от давления: инструкция по применению, противопоказания, цена, аналоги

Что делать в случае передозировки?

Согласно инструкции, правильный режим применения таблеток Экватор нормализует давление, улучшает кровоснабжение сердечной мышцы, но частой реакцией на препарат является кашель.

Лекарство используется не в начальной стадии артериальной гипертензии, оно является частью комбинированной терапии в уже более запущенном состоянии. Преимуществом данного средства является быстродействие – эффект наблюдается уже через час после приема.

По этой причине препарат Экватор и его аналоги активно используются при лечении давления.

Препарат Экватор – это комбинированный сосудорасширяющий препарат на основе лизиноприла и амлодипина с гипотензивным эффектом.

Длительный его прием приводит к эффективному снижению артериального давления.

Таблетки относятся к категории ингибиторов АПФ, относительно которых доказано, что они продлевают жизнь пациентам с хронической сердечной недостаточностью. Влияние на сердце заключается в следующем:

  • повышение устойчивости к нагрузкам;
  • снижение преднагрузки;
  • увеличение минутного объема кровотока;
  • снижение в легочных капиллярах давления.

Состав

Наименование компонента Концентрация, мг/таб.
Активные вещества
Амлодипин 5
Лизиноприл 10
Вспомогательные вещества
Магния стеарат 1
Натрия карбоксиметилкрахмал 4
Микрокристаллическая целлюлоза, тип 101 90,54
Микрокристаллическая целлюлоза, тип 12 86,64

Лекарство Экватор – это антигипертензивный препарат из категории комбинированных, так как в составе присутствует два активных компонента. Ими и обусловлено действие лекарства. Каждое вещество оказывает свой эффект:

  1. Лизиноприл – ингибитор АПФ. Вещество уменьшает образование ангиотензина II из ангиотензина I. Снижение содержания первого вызывает уменьшение выработки альдостерона. Вещество уменьшает общее периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление и преднагрузку. Дополнительно лизиноприл увеличивает минутный объем крови и усиливает толерантность миокарда к нагрузкам у пациентов с хронической сердечной недостаточностью. Вещество не оказывает никакого влияния на концентрацию инсулина у больных сахарным диабетом, поэтому не является причиной учащения случаев гипогликемии.
  2. Амлодипин – это производное дигидропиридина, блокатор кальциевых каналов. Вещество оказывает антиангинальное действие – расширяет периферические и коронарные артериолы и артерии. В результате увеличивается кровоснабжение миокарда. Пациентам со стабильной стенокардией амлодипин способствует увеличению толерантности к физическим нагрузкам. Дополнительно вещество оказывает дозозависимый длительный антигипертензивный эффект, который обусловлен прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов.

Комбинация в лекарстве сразу нескольких активных компонентов – частое явление. Например, сочетание лизиноприла и амлодипина в одном препарате снижает риск возможных побочных реакций, вызванных одним из основных веществ. Ингибитор АПФ способен купировать задержку натрия и жидкости в организме, которая связана с эффектом блокатора кальциевых каналов. Фармакокинетика активных компонентов:

  1. Лизиноприл. Всасывается из ЖКТ, абсорбция варьируется в пределах 6-60%. Биодоступность составляет 29%. На всасывание вещества никак не влияет прием пищи. Выводится лизиноприл с мочой в неизменном виде.
  2. Амлодипин. Почти полностью абсорбируется (на 90%) из ЖКТ. Вещество обладает биодоступностью 64-80%. Выводится с мочой, в виде метаболитов и в виде метаболитов с желчью. Почечная недостаточность существенно не влияет на фармакокинетику амлодипина.

Лекарство Экватор от давления имеет единственное показание к применению – эссенциальная артериальная гипертензия у пациентов, которым назначена комбинированная терапия. Препарат прописывают с осторожностью пациентам старше 60 лет. Причина в том, что отсутствуют данные об изменениях, связанных с эффективностью и безопасностью этих таблеток от гипертензии в пожилом возрасте.

Таблетки принимают внутрь вне зависимости от употребления пищи. Препарат нужно запивать достаточным количеством жидкости. Оптимальная дозировка – 1 таблетка 1 раз в сутки. Это и есть максимальная суточная доза.

Тем, кто принимает диуретики, нужно отказаться от них за 2-3 дня до начала лечения Экватором. Это связано с возможным развитием симптоматической артериальной гипотензии. Она чаще отмечается при нарушениях водно-электролитного баланса.

Если отменить терапию диуретиками нельзя, то, согласно инструкции, дозу Экватора уменьшают до 0,5 таблетки в день.

Особые указания

Для предупреждения резкого снижения артериального давления в случае дегидратации начинать прием Экватора нужно после коррекции гипонатриемии и восстановления ОЦК. Другие особенности приема этих таблеток:

  • в ходе лечения требуется контроль массы тела и наблюдение стоматолога, контроль крови для определения возможного агранулоцитоза;
  • при хронической почечной недостаточности возможно ухудшение функции почек и острая почечная недостаточность, которые обратимы после отмены препарата;
  • терапию немедленно прекращают при ангионевротическом отеке лица, губ, конечностей, языка и надгортанника;
  • у пожилых пациентов в крови обнаруживается более высокая концентрация активных веществ, но эффективность от этого не меняется.

При беременности

Таблетки Экватор от давления противопоказаны во время беременности. При ее диагностировании препарата немедленно отменяют. Действие амлодипина во время вынашивания ребенка не установлено. Лизиноприл может выделяться с грудным молоком, поэтому применение Экватора во время лактации тоже исключается. Во 2 и 3 триместре беременности ингибитор АПФ неблагоприятно влияет на плод, вызывая:

  • гиперкалиемию;
  • внутриутробную гибель;
  • гипоплазию костей черепа;
  • почечную недостаточность;
  • выраженное снижение АД.

В детском возрасте

Еще одно противопоказание к приему данных таблеток – детский возраст до 18 лет. Причиной является то, что безопасность препарата для указанной возрастной категории не была установлена. Игнорирование этого противопоказания может привести к ухудшению здоровья пациента и даже необходимости срочной госпитализации для поддержания жизни и восстановления здоровья.

В случае снижения функции или заболеваниях почек лечение Экватором нужно отменить. Лекарство заменяют на монотерапию другими средствами в адекватных дозах.

Чтобы определить оптимальную поддерживающую дозировку для пациентов с нарушенными функциями почек, нужно применять отдельно амлодипин и лизиноприл. Одновременно с этим постоянно контролируют состояние органов.

При нарушении функции печени лекарство назначают с осторожностью – период полувыведения веществ у них удлиняется.

Повышению амлодипина в плазме способствуют ингибиторы микросомального окисления, а понижению – индукторы микросомальных ферментов печени. Если одновременно принимать эти таблетки и калийсберегающие препараты, возможна гиперкалиемия. Другие особенности лекарственного взаимодействия Экватора:

  • колестирамин и антациды замедляют всасывание из ЖКТ;
  • снижается гипотензивный эффект при приеме эстрогенов;
  • эффект диуретиков заключается в резком снижении давления;
  • усиливают гипотензивное действие амиодарон, альфа1-адреноблокаторы, хинидин и нейролептики;
  • циметидин влияет на фармакокинетику амлодипина.

Побочные действия

Таблетки Экватор от давления: инструкция по применению, противопоказания, цена, аналоги

Судя по отзывам пациентов, таблетки способны вызывать некоторые нежелательные эффекты. В результате их приема возможны следующие побочные эффекты:

  • приступы тахикардии или сильного сердцебиения;
  • острая боль в брюшине;
  • желтуха кожных покровов;
  • потеря аппетита;
  • гиперплазия десны;
  • снижение массы тела;
  • частые позывы к мочеиспусканию;
  • мышечная или суставная боль;
  • резкое повышение температуры тела;
  • спутанное сознание;
  • сонливость;
  • нарушение фасцикуляции конечностей и губ;
  • сильное потоотделение;
  • сыпь по типу крапивницы;
  • головная боль;
  • головокружение;
  • кашель.

Передозировка

При превышении дозы лекарства происходит резкое падение артериального давления и учащение пульса. На фоне этого наблюдаются и другие симптомы:

  • сухость во рту;
  • повышенная раздражительность;
  • задержка мочеиспускания;
  • запор;
  • сонливость;
  • беспокойство.

Противопоказания

Одним из абсолютных противопоказаний к приему Экватора является гиперчувствительность к компонентам препарата. Из-за агрессивного воздействия на организм лекарство не применяется и в случае:

  • отека Квинке в анамнезе;
  • ангионевротического отека наследственного или идиопатического характера;
  • чрезмерно низком артериальном давлении;
  • первом месяце лечения после инфаркта миокарда или инсульта;
  • беременности, лактации;
  • возраста менее 18 лет;
  • двустороннем стенозе почечных артерий или стенозе артерии единственной почки (назначают с осторожность);
  • стенокардии нестабильного типа;
  • стеноза аорты или митрального клапана;
  • кардиогенного шока.

Лекарство можно купить только после предъявления рецепта врача. Хранить его необходимо при температуре ниже 25 градусов. Место должно быть недоступным для детей.

Среди самых близких по действию и составу аналогов Экватора выделяется препарат Эквакард. В нем те же активные компоненты – амлодипин и лозиноприл. Еще одно близкое лекарство – Экламиз. Указанный препарат тоже основан на амлодипине и лозиноприле. Эти вещества можно найти и по отдельности. Близкими к Экватору также считаются:

  • Корипрен;
  • Перестанс;
  • Дальнева;
  • Триапин;
  • Энанорм;
  • Энал Л Комби;
  • Эгипрес;
  • Корипрен.

Цена Экватора

Препарат от давления Экватор представлен на фармацевтическом рынке в таблетированной форме. Основные действующие вещества таблеток:

  • Амлодипин безилат — в дозировке, составляющей 6,94 мг или же 13, 88 мг.;
  • Лизиноприл дигидрат — в дозировке, составляющей от 10, 88 мг до 21,76 мг.

Данное комбинированное средство включает в свой состав такие вспомогательные компоненты, как магния стеарат, карбоксиметилкрахмал, целлюлозу.

Продается лекарство в картонных упаковках, каждая из которых может содержать от 1 до 3 блистеров (по 10 таблеток в одном блистере).

Таблетки Экватор

Таблетки Экватор

Таблетки Экватор — инструкция по применению и показание, состав и механизм действия

Лекарство Экватор — комбинированное медикаментозное средство от повышенного давления, включающее в себя два основных компонента. Оптимальное сочетание действующих веществ, обеспечивают более быстрое действие таблеток и способствует повышению результативности терапевтического курса. Лечебный эффект достигается, благодаря следующим ингредиентам:

  1. Амлодипин – характеризуется наличием ярко выраженных гипотензивных свойств. Блокирует поступление кальция в гладкие мышцы стенок сосудов, а также клеточные структуры миокарда. Снижает показатели нагрузки на артериолы, артерии, обеспечивая достижение антиангинального эффекта.
    При применении таблеток, с содержанием данного вещества, пациенты становятся более устойчивы к физическим нагрузкам, их организм требует меньшего количества нитроглицерина. Также препарат снижает вероятность возникновения стенокардических приступов.
    Для амлодипина характерны кардиопротекротные свойства, способность снижать гипертрофию левого сердечного желудочка и уменьшать проявления склеротических изменений кровеносных сосудов. Продолжительность действия составляет 24 часа.
  2. Лизиноприл — обладает сосудорасширяющими свойствами, способствует стабилизации показателей кровяного давления. Вещество расширяет артерии, усиливает кровоснабжение миокарда. При регулярном применении, помогает организму пациента адаптироваться к повышенным физическим нагрузкам, способствует увеличению продолжительности жизни у людей, страдающих сердечной недостаточностью.

Показатели артериального давления заметно снижаются спустя час, с момента приема таблеток. Действие препарата продолжается на протяжении суток и даже более. Таблетки не вызывают привыкания и синдрома отмены, после завершения лечения.

Максимальная концентрация действующих веществ в крови больного отмечается через 6 часов, с момента приема таблеток Экватор. Показатели биодоступности составляют около 29%, абсорбции — 60%.

Лекарство всасывает организмом на 90%, попадая в область желудочно-кишечного тракта пациента. Выводится на 60% в виде метаболитов, и на 10% при помощи почечного аппарата. Метаболиты (около 25%) выходят из организма больного через кишечник.

Амлодипин и Лизиноприл

Амлодипин и Лизиноприл

Одновременный прием препарата Экватор от давления с диуретическими средствами, усиливает гипотензивное действие таблеток.

Сочетание с рифампицином, лекарствами, содержащими в своем составе зверобой, противоэпилептическими медикаментами уменьшаются показатели амлодипина, что значительно снижает результативность терапевтического курса.

Комбинация с нестероидными противовоспалительными средствами, частично подавляет антигипертензивное действие лизиноприла.

Во избежание развития гиперкалиемии, при одновременном применении диуретиков, обладающих калийсберегающими свойствами и таблеток от давления Экватор, во время терапевтического курса, необходимо постоянно контролировать уровень калия в крови больного.

При лечении препаратом Экватор рекомендуется воздерживаться от употребления алкогольных напитков и спиртосодержащих средств. Обусловлено это тем, что этиловый спирт усиливает гипотензивный эффект основных действующих веществ таблеток. Результатом может стать проявления целого ряда опасных для организма, нежелательных реакций.

При приеме препарата следует отказаться от алкоголя

При приеме препарата Экватор следует отказаться от алкоголя

Клинические показания

Специалисты выделяют следующие клинические показания для применения таблеток от давления Экватор:

  1. Гипертония;
  2. Артериальная гипертензия;
  3. Нарушения метаболического характера;
  4. Астенические состояния;
  5. Перманентные чрезмерные физические, нервные, психоэмоциональные нагрузки;
  6. Неврозы;
  7. Синдром хронической усталости;
  8. Вегетососудистая дистония;
  9. Сердечная недостаточность.

Таблетки рекомендуется принимать во время восстановительного периода, после перенесенных заболеваний инфекционного, соматического характера. Возможно назначение данного медикамента, пациентам, страдающим сахарным диабетом, в качестве одного из составляющих компонентов комплексной терапии.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Екватор – це комбінований препарат з фіксованою комбінацією доз діючих речовин лізиноприлу та амлодипіну.

Лізиноприл

Лізиноприл − інгібітор ферменту пептидилдипептидази. Він інгібує ангіотензин-перетворювальний фермент (АПФ), який каталізує перетворення ангіотензину I у вазоконстрикторний пептид ангіотензин II. Ангіотензин II також стимулює секрецію альдостерону корою надниркових залоз. Інгібування АПФ призводить до зниження концентрацій ангіотензину II, в результаті чого знижується вазопресорна активність і зменшується секреція альдостерону. Зниження останнього може призводити до збільшення вмісту калію у сироватці крові.

Таблетки Экватор от давления: инструкция по применению, противопоказания, цена, аналоги

Оскільки в основі механізму, завдяки якому лізиноприл знижує артеріальний тиск, лежить пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лізиноприл знижує артеріальний тиск навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з низьким рівнем реніну. АПФ ідентичний кініназі II − ферменту, що спричиняє деградацію брадикініну. Чи відіграють підвищені концентрації брадикініну, потужного вазодилататорного пептиду, роль у терапевтичних ефектах лізиноприлу, ще не з’ясовано.

Амлодипін.

Амлодипін – це дигідропіридиновий інгібітор надходження іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію), який блокує їх надходження через мембрани у м’язові клітини міокарда та судин.

Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений прямим розслаблювальним впливом на гладкі м’язи судин.

На даний момент точні причини позитивного ефекту амлодипіну при стенокардії не відомі; проте відомо, що зниження загального ішемічного навантаження відбувається за рахунок наступних двох механізмів:

  • Амлодипін викликає розширення периферичних артеріол і, таким чином, знижує загальний периферичний опір судин, який долає серце (постнавантаження). Оскільки частота серцевих скорочень залишається стабільною, розвантаження серця призводить до зниження рівня споживання енергії міокардом і потреби міокарда в кисні.
  • Механізм дії амлодипіну також, можливо, включає розширення головних коронарних артерій та артеріол, як нормальних, так і розташованих в зоні ішемії. Це призводить до підвищення рівня надходження кисню в міокард у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардія Принцметала, або варіантна стенокардія).

Застосування амлодипіну 1 раз на добу щодня призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні впродовж 24 годин. Внаслідок повільного початку дії швидкий гіпотензивний ефект не настає.

У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза амлодипіну підвищує переносимість фізичного навантаження, збільшує тривалість інтервалу до нападу стенокардії, затримує розвиток депресії сегмента ST (на 1 мм), а також знижує частоту нападів стенокардії та частоту прийому нітрогліцерину.

Амлодипін не проявляє будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин або концентрацію ліпідів плазми крові і може застосовуватися при лікуванні хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет ІІ типу і подагру.

Фармакокінетика.

Лізиноприл

Лізиноприл – інгібітор АПФ для перорального застосування, який не містить сульфгідрильної групи.

Всмоктування

Після застосування всередину концентрація препарату у плазмі крові досягає максимуму через 7 годин, хоча у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда спостерігалася тенденція до невеликої затримки в часі досягнення максимальної концентрації у сироватці крові. На підставі даних про виведення із сечею середній ступінь всмоктування лізиноприлу становить приблизно 25 %, варіабельність у різних пацієнтів становить від 6 % до 60 % у дослідженому діапазоні доз (від 5 до 80 мг).

Розподіл

Лізиноприл не зв’язується з білками сироватки крові, за винятком циркулюючого АПФ. Дослідження на щурах показали, що лізиноприл слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Виведення.

Лізиноприл не метаболізується в організмі і виводиться в незміненому вигляді з сечею. При багаторазовому застосуванні ефективний період напіввиведення лізиноприлу становить 12,6 години. Нирковий кліренс лізиноприлу у здорових добровольців становить приблизно

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

50 мл/хв. Зниження концентрації у сироватці крові має тривалий термінальний період напіввиведення, що не сприяє накопиченню діючої речовини в організмі. Імовірно, цей термінальний період напіввиведення представляє насичуване зв’язування з АПФ і не має дозозалежного характеру.

Фармакокінетичні характеристики у особливих груп пацієнтів.

Печінкова недостатність.

Порушення функцій печінки у пацієнтів із цирозом печінки призвело до зниження всмоктування лізиноприлу (приблизно на 30 % відповідно до даних щодо виведення із сечею), однак вплив препарату збільшився (приблизно на 50 %) порівняно з таким у здорових добровольців через зниження кліренсу.

Ниркова недостатність.

Порушення функцій нирок знижує виведення лізиноприлу, який виводиться ними, але це зниження стає клінічно значущим тільки при швидкості клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв. При легкій і помірній нирковій недостатності (кліренс креатиніну від 30 до 80 мл/хв) середнє значення площі під кривою «концентрація – час» (AUC) збільшується тільки на 13 %, тоді як при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну від 5 до 30 мл/хв) спостерігається збільшення середнього значення AUC в 4,5 раза.

Серцева недостатність.

У пацієнтів із серцевою недостатністю відзначається більша концентрація лізиноприлу у плазмі крові порівняно зі здоровими добровольцями (збільшення AUC у середньому на 125 %), але на підставі даних про виведення із сечею всмоктування лізиноприлу у них знижується приблизно на 16 % порівняно зі здоровими особами.

Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів літнього віку спостерігаються більш висока концентрація лізиноприлу в крові та більш високі значення AUC (більше приблизно на 60 %) порівняно з віковими показниками молодших пацієнтів.

Амлодипін.

Всмоктування, розподіл, зв’язування з білками плазми

Після застосування терапевтичних доз амлодипін добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 6–12 годин після застосування. Абсолютна біодоступність становить за оцінками від 64 до 80 %. Обсяг розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв’язується з білками плазми.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.

Біотрансформація і виведення.

Термінальний період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 35–50 годин і відповідає застосуванню препарату 1 раз на добу. Амлодипін інтенсивно метаболізується у печінці до неактивного метаболіту, і лише 10 % початкової сполуки і 60 % метаболітів виводяться із сечею.

Клінічні дані про застосування амлодипіну пацієнтам із печінковою недостатністю дуже обмежені. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижений, що призводить до збільшення періоду напіввиведення і AUC приблизно на 40–60 %.

Час досягнення максимальної концентрації препарату у плазмі крові у пацієнтів літнього віку і молодших пацієнтів практично однакове. У пацієнтів літнього віку відзначена тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та періоду напіввиведення.

Збільшення AUC і періоду напіввиведення у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю відповідали очікуванням щодо цієї вікової групи.

Комбінований препарат з фіксованою дозою

Не описано фармакокінетичних взаємодій між активними компонентами лікарського засобу Екватор, таблеток. Фармакокінетичні параметри (AUC, Cmax, tmax, t1/2) не відрізнялися від таких після введення активних компонентів окремо.

Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату Екватор, таблеток, у шлунково-кишковому тракті.

О противопоказаниях

Таблетки Экватор от давления имеют следующие клинические противопоказания:

  • Пониженные показатели артериального давления;
  • Гипертрофическая кардиомиопатия;
  • Повышенная склонность к проявлению реакций аллергического характера (отек Квинке, крапивница);
  • Состояние кардиогенного шока;
  • Нестабильная стенокардия;
  • Индивидуальная непереносимость и гиперчувствительность к ингридиентам, содержащимся в составе таблеток;
  • Сердечная недостаточность, возникшая в результате перенесенного инфаркта миокарда;
  • Стеноз аорты;
  • Отек идиопатический;
  • Стеноз митрального сердечного клапана;
  • Ангионевротический наследственный отек.
  • Почечная недостаточность, протекающая в острой форме.
Беременность является абсолютным противопоказанием для приема препарата

Беременность является абсолютным противопоказанием для приема Экватора

С особенной осторожностью, назначают таблетки пациентам, имеющим следующие проблемы со здоровьем:

  • Стеноз почечных артерий;
  • Сахарный диабет;
  • Учащенное сердцебиение;
  • Нарушение процессов мозгового кровообращения;
  • Острая форма инфаркта;
  • Брадикардия (замедленный пульс);
  • Коронарная недостаточность;
  • Снижение объемов крови (гиповолемия);
  • Нарушения цереброваскулярного характера;
  • Аутоиммунные поражения соединительных тканевых структур;
  • Ишемическая болезнь сердца.

Больным, с перечисленными выше заболеваниями, принимать препарат Экватор можно исключительно по назначению лечащего врача. Специалист должен контролировать состояние пациента, определять оптимальную дозировку таблеток и продолжительность терапевтического курса, в индивидуальном порядке.

Показання

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Есенціальна артеріальна гіпертензія у дорослих.

Замісна терапія для пацієнтів з адекватним контролем артеріального тиску на тлі одночасного прийому лізиноприлу та амлодипіну у зазначених дозах.

Пов’язані з лізиноприлом:

  • підвищена чутливість до лізиноприлу або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;
  • ангіоневротичний набряк, пов’язаний із застосуванням інгібітору АПФ, в анамнезі;
  • спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
  • вагітність або період планування вагітності, період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
  • одночасне застосування препарату Екватор з лікарськими засобами, які містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації {amp}lt; 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
  • одночасне застосування з сакубітрилом/валсартаном; не рекомендовано розпочинати прийом Екватору раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Пов’язані з амлодипіном:

  • підвищена чутливість до амлодипіну або до будь-яких інших похідних дигідропіридину;
  • тяжка артеріальна гіпотензія;
  • шок (у т. ч. кардіогенний);
  • обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (стеноз аортального клапана тяжкого ступеня);
  • гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.

Пов’язані з лікарським засобом Екватор:

  • всі зазначені вище протипоказання, пов’язані із застосуванням окремих компонентів, також стосуються комбінованого препарату Екватор;
  • підвищена чутливість до будь-якої з допоміжних речовин препарату Екватор (див. розділ «Склад»).

Побочные эффекты таблеток

Применение таблеток Экватор от давления может спровоцировать проявление следующих нежелательных реакций:

  • Периферическая отечность;
  • Болезненные ощущения, локализованные в области грудной клетки;
  • Гинекомастия;
  • Судорожный синдром;
  • Затруднение процесса мочеиспускания;
  • Дерматит;
  • Выпадение волос;
  • Проявление реакций аллергического характера;
  • Миалгия;
  • Астенический синдром, общее недомогание, слабость, снижение трудоспособности;
  • Артроз;
  • Артралгия;
  • Болезненные ощущения в области спины;
  • Нарушения эректильной функции.

Помимо того, каждое из действующих веществ, входящих в состав препарата, также имеет свои побочные эффекты.

Амлодипин может вызывать такие неприятные симптомы:

  • Головные бои;
  • Приступы головокружения;
  • Учащенное сердцебиение;
  • Сонливость в дневные часы;
  • Нарушение сердечного ритма;
  • Болезненные ощущения, локализованные в области живота;
  • Диспепсия;
  • Тошнота и приступы рвоты;
  • Ощущение перманентной жажды;
  • Диарея.
Приступ мигрени

Приступы головной боли

При применении лизиноприла существует вероятность проявления следующих побочных эффектов:

  • Парестезия;
  • Нарушения сна;
  • Боли в животе;
  • Кишечные расстройства;
  • Кожный зуд;
  • Аллергические высыпания по типу крапивницы;
  • Гинекомастия;
  • Повышенная утомляемость;
  • Эректильная дисфункция.

В большинстве случаев, перечисленные выше побочные действия, проходят сами собой и не требуют отмены препарата или специального лечения.

Повышенное давление всегда вызывает дискомфорт. Однако главная опасность такого состояния — это вероятность инсульта и других серьезных болезней. Решить проблему помогут таблетки от давления Экватор.

Средство рекомендуется при артериальной гипертензии, которая сопровождается хронической сердечной недостаточностью. Он рекомендуется больным, ранее перенесшими инфаркт миокарда, так как продлевает жизнь и замедляет развитие патологических процессов в левом желудочке.

Белые таблетки имеют круглую форму, удобную для приема. На боковой части выгравированы буквы A L, что является отличительной чертой оригинального средства. В аптеках можно приобрести препарат в стандартной упаковке по 10, 20 таблеток либо в большой — по 30 таблеток в зависимости от состояния здоровья и необходимости приема.

В таблетках Экватор соединено несколько активных веществ, в том числе и препаратов, позволяющих в кратчайшие сроки снизить давление:

  • Амплодипин;
  • Лизиноприл;
  • микрокристаллическая целлюлоза;
  • магниевая соль стеариновой кислоты;
  • карбоксиметилкрахмал.

В основе средства два активных вещества — Лизиноприл и Амлодипин.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Первое представляет собой ингибитор, способствующий угнетению фермента, преобразующего ангиотензин первой группы в ангиотензин второй, уменьшает активность брадикинина.

Тем самым вещество расширяет сосуды, улучшает кровоток, но не сказывается на частоте сокращений сердечной мышцы. При приеме препарата у больных не меняется уровень глюкозы.

Применение препарата может осуществляться длительный период.

Амлодипин воздействует мягко, оказывает противоартеросклеротическое действие, снижает нагрузку на сердце и препятствует гипертрофии левого желудочка. Активное вещество устраняет спазмы коронарных артерий. Препарат способствует улучшению самочувствия больных, страдающих таким заболеванием, как сахарный диабет.

В результате приема таблеток Экватор для нормализации артериального давления кровеносные сосуды расширяются, снижая вероятность инсульта. Это способствует снижению нагрузки на сердце и уменьшению потребления кислорода мышцей.

Назначение препарата обычно связано с ситуациями, когда монотерапия одним из активных составляющих средства не дала желаемого результата. При комплексном употреблении препаратов снижается нагрузка на органы, являющиеся «мишенью» того или иного препарата.

  • Лекарство от давления Экватор назначается в дозировке, не превышающей одну таблетку в сутки.

Однако больным, которые страдают почечной недостаточностью, дозировку следует уменьшить. Если ситуация более сложная, лучше выбрать другое средство для снижения давления, отказавшись от Экватора.

Существует ряд побочных действий, которые могут проявиться при приеме препарата:

  • изменения в системе кровотворения;
  • изменения биохимического состава;
  • головокружения;
  • общая слабость;
  • сухой кашель;
  • отеки;
  • тошнота;
  • зуд и высыпания на коже;
  • боль в области грудной клетки.

Стоит быть внимательными при приеме средства пациентами, у которых наблюдаются нарушения в функции почек. В качестве побочных действий могут появиться:

  • анемия;
  • протеинурия;
  • анурия.

Кроме уже описанных действий могут возникнуть проблемы в системе желудочно-кишечного тракта, анемия, агранулоцитоз либо лейкопения.

Именно по этим причинам выделяется группа противопоказаний, которую необходимо учитывать при назначении лекарственного средства:

  • аллергические реакции разного характера;
  • сужение кровеносного сосуда (аорты) либо клапана сердца;
  • кардиогенный шок.
  1. При употреблении таблеток необходимо контролировать процесс кровотворения, а также учитывать особенности взаимодействия с другими фармакологическими лекарствами, назначенные врачом для лечения других проблем.
  2. В период лечения лекарством могут серьезно меняться результаты лабораторных исследований: в первую очередь снижается уровень гематокрита и гемоглобина.

При приеме препарата Экватор от давления необходимо исключить диуретики, Пропаналол, Атенол и Бисопролол. Любые антагонисты кальция а также ингибиторы также могут спровоцировать серьезные последствия. Поэтому во время лечения Экватором нельзя принимать Каптоприл либо Эналаприл.

  • Если пациенты принимают нестероидные препараты с выраженным противовоспалительным действием, то таблетки для снижения давления нужно назначать с осторожностью.
  • Одновременный прием Экватора с препаратами из наркотической группой может привести к гипотензивному эффекту.
  • А пациенты с гипонатриемией обязаны контролировать объем циркулирующей жидкости.
  • Если препарат провоцирует ухудшение состояния, то его следует заменить во избежание серьезных побочных эффектов.
  • Аналогами препарата считаются:
  • Перестанс;
  • Тарка, обладающее пролонгированным действием;
  • Триапин;
  • Корипрен.
  1. Каждое из них имеет свои особенности состава и действия, поэтому аналоги необходимо досконально изучить перед приемом.
  2. В случае передозировки препаратом больному необходимо принять удобное положение лежа и приподнять ноги. Определить передозировку лекарства можно по учащенному сердцебиению. При сильном понижении артериального давления необходимо ввести препараты для повышения его до нужного уровня. Так как Амлодипин выводится из организма длительный период, можно воспользоваться методом промывания желудка и попытаться исключить вредное воздействие средства.
  1. Препарат запрещается употреблять беременным женщинам, так как он может негативно повлиять на плод: возможно нарушение функции почек. Нельзя его принимать и кормящим, так как агрессивные составляющие могут попадать в грудное молоко.
  2. Использовать средство в детском возрасте запрещается, так как действие лекарства в данной группе больных не изучалось.
  3. Влияние активных веществ лекарственного средства, может вызвать некоторые нарушения. Поэтому не стоит садиться за руль в период лечения, а также управлять серьезными механизмами, которые относятся к группе повышенного травматизма. Если это все же необходимо, то для исключения серьезных аварий необходимо отрегулировать дозу лекарства, при которой снижение внимания не будет заметным.

Зная особенности средства, можно грамотно подобрать схему лечения больного и снизить вероятность возникновения нежелательных эффектов.

Таблетки Экватор — инструкция по применению и показание, состав и механизм действия

Последнее изменение: Сентябрь 2nd, 2018 в 10:54 дп

Таблетки от давления Экватор применяются для лечения сердечно-сосудистых заболеваний несколько десятков лет. Хорошо себя зарекомендовали при употреблении пациентами как с хронической эссенциальной гипертензией, так и с гипертонией, сопутствующей другим заболеваниям.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Также назначается при стабильной или ангиоспастической (спонтанной) стенокардии, возникающей в состоянии покоя.

Относится к средствам, воздействующим на ренин-ангиотензиновую систему, то есть на общий гормональный фон организма, который отвечает за урегулирование объема циркуляции крови и кровяного давления.

Выделяют три направления фармакологического действия:

  1. Гипотензивное – снижение артериального давления.
  2. Вазодилатирующее – расширение стенок кровеносных сосудов.
  3. Антиангинальное – устранение симптомов ишемической болезни.

Препарат входит в группу ингибиторов АПФ. Другими словами, он тормозит действие ангиотензинпревращающего фермента, который вызывает сужение сосудов. Кроме этого, происходит активация брадикинина, вызывающего расширение сосудов и высвобождение оксида азота.

Окись (или оксид) азота, кроме релаксирующего воздействия на гладкомышечные стенки сосудов, увеличивает объем и циркуляцию кровотока. За счет этого происходит повышение насыщения организма кислородом и необходимыми микроэлементами.

Стойкий терапевтический эффект этого препарата от давления может проявиться через несколько дней с начала употребления до 1 месяца. При хронической гипертонии курс продляется до 3 месяцев.

Выпускается в таблетированной форме только для перорального приема. Сравнительно с другими медикаментами имеет следующие характерные особенности:

  • принимается не чаще 1 раза в сутки;
  • не зависит от времени принятия пищи (таблетку проглатывают, не разжевывая, и запивают водой);
  • действует на протяжении 24-36 часов (можно не привязывать прием к строго определенному времени);
  • рассчитан на продолжительное применение в течение нескольких недель, не дает однократно выраженного результата.
  • Для индивидуального подбора имеет три вида в зависимости от содержания в одной таблетке дозировки основных веществ, которые для удобства маркируются гравировкой.
  • Пациентам, которые до назначения принимали диуретические медикаменты, рекомендуется за 2-3 дня до начала терапии прекратить их употребление.
  • Во избежание вероятности симптоматичной гипотензии (резкое падение АД) первичная доза назначается в минимальном количестве некоторым категориям людей:
  • при наличии почечной недостаточности или дисфункциях печени (необходимо наблюдение и лабораторный анализ содержания калия и натрия в крови);
  • при наличии малой массы тела;
  • при невозможности отмены диуретиков;
  • при лечении амбулаторно и одновременной работе со сложными механизмами или требующей напряжения и повышения концентрации внимания, а также при необходимости управления транспортом.

При усиленном подозрении на вероятность гипотензии рекомендуется использовать половину минимального количества. Для этих целей на таблетках, содержащих самую низкую концентрацию, наносят разделительную риску.

Если не наблюдается неблагоприятное влияние, резкое падение артериального давления, не проявляются побочные эффекты, аллергические реакции, терапию продолжают согласно с инструкцией и назначением лечащего врача.

Фармакология

В своем составе лекарство экватор имеет два действующих вещества – лизиноприла дигидрат и амлодипина безилат, которые также выпускаются как отдельные фармацевтические препараты для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы.

Их комбинация рассчитана на усиление терапевтического эффекта из-за синергии обоих компонентов. Использование комплексного препарата рекомендуется в том случае, если не удалось достичь желаемых результатов при монотерапии одним из них.

Важная информация:  Таблетки от давления Каптопрес: инструкция по применению

Оба действующие вещества оказывают почти одинаковое положительное влияние на метаболические процессы системы кровообращения, но между собой не взаимодействуют. Пропорциональность их в составе Экватора можно отличать по гравировке производителя на каждой таблетке, мг:

  1. A L – Амлодипин 5 Лизиноприл 10.
  2. CF2 – Амлодипин 5 Лизиноприл 20.
  3. CF3 – Амлодипин 10 Лизиноприл 20.

Лизиноприл

АПФ ингибитор обладает способностью снижать сопротивление периферических сосудов и давление в легочных капиллярах. Лизиноприл за счет подавления образования сосудосуживающих пептидов-катализаторов снижает систолическое и диастолическое артериальное давление.

В отличие от подобных веществ, участвующих в метаболизме, не влияет на уровень глюкозы, что позволяет использовать его людям со склонностью к сахарному диабету.

Оказывает прямое воздействие на функциональность почек, снижает сопротивление почечных сосудов и уменьшает альбуминурию (повышение белка в моче), которая может проявляться как следствие нарушения обмена веществ при сердечных заболеваниях.

Начинает действовать в течение 1 часа после попадания в желудок. Максимальной концентрации достигает через 6 часов и постепенно снижается в течение суток. Не накапливается в организме, выводится в неизменном виде.

Амлодипин

Является антагонистом ионов кальция, то есть тормозит их проникновение в сосуды и ткани сердечной мышцы. Его сосудорасширяющее действие возникает за счет расширения коронарных и периферических артерий.

Увеличение объема периферических артериол снижает потребность миокарда в кислороде и дополнительной энергии, как следствие, уменьшается нагрузка на сердце и происходит нормализация его работы.

Через 7 дней ежедневного применения амлодипина уменьшается частота приступов стенокардии и уровень АД.

Максимальная концентрация в плазме крови наблюдается через 6-12 часов после его попадания в желудок. Не зависит от физической активности больного и приемов пищи, что позволяет применять его для терапии малоподвижных пациентов. Период всасывания и выведения из организма предполагает употребление не чаще одного раз в день.

Так как Экватор в основном используют в комплексном лечении, особое внимание стоит обращать на его совместимость с основными препаратами. С осторожностью и при условии пристального медицинского наблюдения совмещают со следующими веществами, чтобы избежать резкого падения АД:

  • медикаментами или народными средствами с подобным гипотензивным эффектом;
  • этанолом, алкоголем;
  • диуретиками, мочегонными напитками, грейпфрутовым соком;
  • нейролептиками;
  • альфа- и бета-адреноблокаторами;
  • антидепрессантами, антипсихотическими средствами;
  • наркотическими анальгетиками.

Нельзя принимать одновременно с лекарствами или пищевыми добавками, сберегающими или содержащими калий – амилоридом, спиронолактоном, гепарином, поваренной солью, особенно для людей с нарушениями работы почек. Взаимодействие с инсулином или гипогликемическими средствами может стимулировать снижение концентрации глюкозы.

Возможно уменьшение воздействия ингибиторов АПФ, в том числе Экватора, при одновременном потреблении:

  • ацетилсалициловой кислоты;
  • противоэпилептических медикаментов;
  • средств, в состав которых входит зверобой продырявленный;
  • эстрогенов, симпатомиметиков;
  • противовоспалительных нестероидных медикаментов.

При комплексном потреблении перечисленных лекарств нельзя полагаться на показания и отзывы пациентов. Улучшение самочувствия, стабилизация сердечной деятельности и нормализация артериального давления могут перекрывать малозаметные симптомы повышения в крови концентрации калия или мочевой кислоты, что характерно для сбоев в работе почек.

Важная информация:  Панангин при гипертонии: снижает давление или нет?

В таких случаях обязателен лабораторный биохимический контроль. При повышенной вероятности риска почечной дисфункции или наличии почечной глюкозурии не назначается.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Исследования действия Экватора на беременных женщинах не проводились. Поэтому за неимением описанных противопоказаний иногда можно встретить некомпетентные утверждения о возможности применения и отсутствии побочных эффектов при беременности.

Внимание! Действие ингибиторов АПФ на молекулярном уровне на биохимический обмен веществ во время внутриутробного формирования плода или роста и взросления детского организма может быть чревато патологиями развития.

Лабораторные исследования воздействия препарата не проводились также на детях до 18 лет. Возможность передачи ребенку с материнским молоком не изучена. Таким образом, назначение детям или женщинам в период лактации также является необоснованным и может повлечь за собой непредусмотренные последствия.

Побочные действия

Характеристики влияния на стабилизацию давления и нормализацию функционирования кровеносной системы после продолжительного применения в основном имеют положительные отзывы. Побочные эффекты проявляются крайне эпизодически, слабо выражены, иногда бывают вызваны вспомогательными составляющими.

Негативные реакции в порядке большей вероятности их проявления:

  • головные боли лобной, височной долей, мигрени;
  • кашель, бронхит;
  • гипотензия, приливы;
  • ускорение ритма пульса;
  • частые головокружения;
  • общая слабость, дневная сонливость;
  • диарея;
  • рвотные позывы, тошнота;
  • кожные высыпания, крапивница;
  • боли в грудине;
  • артралгические суставные боли, отечность голеней.

В редких случаях при гиперчувствительности были отмечены аллергический шок, невротические отеки, отечности лица, шеи, конечностей, гортани и надгортанного хряща.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

У больных с повышенным риском недостатка кровоснабжения, инфаркта сердечной мышцы или инсульта есть вероятность тахикардии и роста ЧСС. При кардиогенном шоке, наличии выраженного стеноза аортального или митрального клапанов назначение не рекомендуют.

При ранее не выявленных дисфункциях работы почек и печени возможны пересыхание слизистой полости рта, боли в желудочно-кишечном тракте, усиленное потоотделение, многократные позывы к мочеиспусканию, диспепсические проявления, олигурия, анурия, желтуха, гепатиты, гиперплазия десен, острые почечные боли, уремия, панкреатит. В случае одного из подобных явлений терапию отменяют и назначают в обязательном порядке обследование внутренних органов.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії, пов’язані з лізиноприлом.

Гіпотензивні засоби

Одночасне застосування лізиноприлу з іншими гіпотензивними препаратами (наприклад, нітрогліцерином та іншими нітратами або іншими вазодилататорами) може призвести до додаткового зниження артеріального тиску.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)

Відомо, що подвійна блокада РААС при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів рецептора ангіотензину II (БРА II) або аліскірену асоціюється із підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушень функції нирок (в тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно з монотерапією (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Препарати, які можуть підвищувати ризик розвитку ангіоневротичного набряку

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з сакубітрилом/валсартаном протипоказане у зв’язку зі збільшенням ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з інгібіторами мішені рапаміцину в клітинах ссавців (mTOR) (наприклад, темсиролімус, сиролімус, еверолімус) або інгібіторами нейтральної ендопептидази (наприклад, рацекадотрил), або тканинним активатором плазміногену, або вілдагліптином може привести до збільшення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ «Особливості застосування»).

Діуретики

При додаванні діуретика до терапії лізиноприлом антигіпертензивний ефект зазвичай посилюється. У пацієнтів, які уже отримують діуретики, і особливо у тих, кому лікування діуретиками було призначено недавно, при додаванні до терапії лізиноприлу зрідка може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску.

Харчові добавки або замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики та інші лікарські засоби, що можуть підвищувати рівень калію в сироватці крові

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Незважаючи на те, що вміст калію в сироватці крові зазвичай залишається в межах нормальних значень, у деяких пацієнтів при лікуванні лізиноприлом може виникнути гіперкаліємія. Калійзберігаючі діуретики (такі як спіронолактон, тріамтерен або амілорид), харчові добавки або замінники солі, що містять калій, можуть призводити до значного підвищення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок.

При одночасному застосуванні лізиноприлу з іншими препаратами, що підвищують рівень калію в сироватці крові, такими як триметоприм і ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), слід дотримуватися обережності, оскільки відомо, що дія триметоприму подібна до дії калійзберігаючих діуретиків, таких як амілорид.

Таким чином, одночасний прийом лізиноприлу з перерахованими вище лікарськими засобами не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування лікарські засоби слід застосовувати з обережністю і з періодичним моніторингом вмісту калію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).

Циклоспорин. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і циклоспорину може призвести до гіперкаліємії. Рекомендується моніторинг вмісту калію в сироватці крові.

Гепарин. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і гепарину може призвести до гіперкаліємії. Рекомендується моніторинг вмісту калію в сироватці крові.

Якщо лізиноприл призначають одночасно з калійнезберігаючим діуретиком, гіпокаліємія, індукована застосуванням діуретиків, може зменшитися.

Препарати літію

При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ відзначалися оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові і токсичність. Одночасне застосування тіазидних діуретиків може збільшувати ризик розвитку літієвої токсичності та посилювати вже підвищену літієву токсичність на тлі застосування інгібіторів АПФ.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), у тому числі ацетилсаліцилова кислота

≥ 3 г/добу

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з НПЗП (ацетилсаліцилова кислота в дозі, яка чинить протизапальну дію, інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і неселективні НПЗП) може призвести до зниження антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може призводити до підвищення ризику погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, і збільшення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок.

Золото

Нітритоїдні реакції (симптоми вазодилатації, включаючи гіперемію, нудоту, запаморочення та артеріальну гіпотензію, які можуть бути дуже тяжкими) після введення ін’єкційного препарату, що містить золото (наприклад, натрію ауротіомалату), реєструвалися частіше у пацієнтів, які отримували лікування інгібіторами АПФ.

Трициклічні антидепресанти/антипсихотики/анестетики

Одночасне застосування деяких анестезувальних засобів, трициклічних антидепресантів і антипсихотиків з інгібіторами АПФ може призводити до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»).

Симпатоміметики

Симпатоміметики можуть знижувати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.

Гіпоглікемічні препарати

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Відомо, що одночасне застосування інгібіторів АПФ і лікарських гіпоглікемічних засобів (інсулін, пероральні гіпоглікемічні засоби) може посилювати гіпоглікемічний ефект з ризиком виникнення гіпоглікемії. Це явище найчастіше виникає протягом перших тижнів комбінованої терапії та у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Лікарські засоби, які пригнічують функцію кісткового мозку (імуносупресанти, алопуринол, прокаїнамід)

Одночасне застосування з лізиноприлом збільшує ризик нейтропенії та/або агранулоцитозу (див. розділ «Особливості застосування»).

Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики, бета-адреноблокатори, нітрати

Лізиноприл можна застосувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (в кардіологічних дозах), тромболітиками, бета-адреноблокаторами та/або нітратами.

Взаємодії, пов’язані з амлодипіном

Вплив інших лікарських засобів на амлодипін

Інгібітори ізоферменту CYP3A4

Одночасне застосування амлодипіну з сильними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібіторами протеази, азольними фунгіцидами, макролідами, такими як еритроміцин або кларитроміцин, верапамілом або дилтіаземом) може призвести до значного підвищення концентрації амлодипіну, що призводить до підвищення ризику виникнення артеріальної гіпотензії.

Кларитроміцин є інгібітором CYP3A4. Існує підвищений ризик гіпотензії у пацієнтів, які отримують кларитроміцин з амлодипіном. При одночасному застосуванні амлодипіну з кларитроміцином рекомендується суворий медичний нагляд за пацієнтами.

Індуктори ізоферменту CYP3A4

При одночасному застосуванні з відомими індукторами ізоферменту CYP3A4 концентрація амлодипіну в крові може змінюватися. Тому необхідно контролювати артеріальний тиск та в разі необхідності коригувати дозу препаратів під час та після комбінованого лікування, особливо при прийомі потужних індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як рифампіцин, Hypericum perforatum).

Прийом амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до збільшення біодоступності амлодипіну, в результаті чого підвищується його гіпотензивний ефект.

Дантролен (інфузія)

У ході досліджень на тваринах після прийому верапамілу і внутрішньовенного введення дантролену спостерігалася фібриляція шлуночків і серцево-судинна недостатність із супутньою гіперкаліємією і подальшим летальним наслідком. Через ризик розвитку гіперкаліємії рекомендується уникати одночасного застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, пацієнтам, схильним до злоякісної гіпертермії, а також для лікування злоякісної гіпертермії.

Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Гіпотензивний ефект амлодипіну посилює відповідний ефект інших лікарських засобів, які мають антигіпертензивні властивості.

Такролімус

Одночасне застосування такролімусу і амлодипіну може призвести до підвищення концентрації такролімусу в крові; механізм такої взаємодії до кінця не вивчений. Щоб уникнути токсичної дії такролімусу слід контролювати концентрацію такролімусу в крові в ході терапії амлодипіном і при необхідності коректувати дозу такролімусу.

Інгібітори мішеней рапаміцину в клітинах ссавців (mTOR)

Такі інгібітори mTOR, як сиролімус, темсиролімус і еверолімус, є субстратами CYP3A. Амлодипін є слабким інгібітором CYP3A. При одночасному застосуванні амлодипіну з інгібіторами mTOR може посилюватися вплив останніх.

Циклоспорин

На даний момент не було проведено досліджень по вивченню взаємодії циклоспорину і амлодипіну у здорових добровольців або інших популяцій, за винятком пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, у яких спостерігалося підвищення концентрацій циклоспорину в крові (в середньому на 0 %–40 %). У зв’язку з цим у таких пацієнтів слід контролювати концентрацію циклоспорину в крові в ході терапії амлодипіном і при необхідності зменшити дозу циклоспорину.

Симвастатин

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Одночасне застосування повторних доз 10 мг амлодипіну і 80 мг симвастатину призводило до збільшення концентрації симвастатину на 77 % порівняно з відповідною концентрацією при монотерапії симвастатином. Дозу симвастатину для пацієнтів, які застосовують амлодипін, слід обмежити 20 мг на добу.

Особые указания

У людей с расстройствами почечных функций, на фоне приема Экватор возможно повышение показателей мочевины и креатина в крови. В подобных случаях, рекомендуется отменить лечение данным препаратом.

Людям, принимавшим диуретики, перед началом терапевтического курса следует восстановить потери жидкости и натрия, с целью предупреждения резкого понижения систолического кровяного давления, сопровождающегося крайне неприятными клиническими признаками.

Патологии почек

Пациентам с патологиями почек следует принимать препарат с осторожностью

Отмена таблеток Экватор показана в случае проявления таких нежелательных реакций, как анафилактический шок, ангионевротическая отечность.

Лечение должно проходить под строгим врачебным контролем у пациентов, страдающих следующим заболеваниями:

  • Ацидоз метаболический;
  • Стеноз митрального клапана;
  • Сосудистый коллагеноз;
  • Сердечная недостаточность;
  • Непродуктивный кашлевой синдром.

Рекомендуется регулярный контроль за показателями массы тела и профилактические осмотры к врача-стоматолога, направленные на предотвращение возможной кровоточивости десен и гиперплазии.

Особливості застосування

Всі зазначені нижче особливості застосування, пов’язані із застосуванням окремих компонентів, також стосуються комбінованого лікарського засобу Екватор

Особливості застосування, пов’язані з лізиноприлом

Симптоматична артеріальна гіпотензія

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Симптоматична артеріальна гіпотензія рідко спостерігається у пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією.

Істотне зниження артеріального тиску може виникати у пацієнтів зі зниженням об’єму циркулюючої крові внаслідок прийому діуретиків, суворої безсольової дієти, діалізу, діареї, блювання, а також у пацієнтів з вираженою ренінзалежною артеріальною гіпертензією (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

У пацієнтів із серцевою недостатністю, що супроводжується нирковою недостатністю або без останньої, зареєстровані випадки виникнення симптоматичної гіпотензії. Подібні випадки найбільш вірогідні у пацієнтів з більш тяжким ступенем серцевої недостатності внаслідок прийому великих доз петльових діуретиків, гіпонатріємії або функціональної ниркової недостатності.

У пацієнтів з підвищеним ризиком симптоматичної артеріальної гіпотензії слід вести спостереження за параметрами гіпотензивного ефекту після прийому початкової дози. Ці рекомендації стосуються пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями, у яких надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

У випадку розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід надати положення лежачи на спині з припіднятими нижніми кінцівками і поповнити втрату рідини (внутрішньовенне вливання фізіологічного розчину) при необхідності. Транзиторна артеріальна гіпотензія не є протипоказанням до застосування препарату, і подальше дозування зазвичай не спричинює проблем після підвищення артеріального тиску в результаті збільшення об’єму циркулюючої крові.

У деяких пацієнтів із серцевою недостатністю з нормальним або зниженим артеріальним тиском лізиноприл може спричинити додаткове зниження системного артеріального тиску. Це відомий ефект, і зазвичай він не є причиною для припинення терапії. Якщо артеріальна гіпотензія стає симптоматичною, може потребуватися зниження дози або припинення прийому лізиноприлу.

Артеріальна гіпотензія при гострому інфаркті міокарда.

Лікування лізиноприлом не слід розпочинати у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, схильних до подальшого серйозного погіршення гемодинаміки після лікування вазодилататорами. Це пацієнти із систолічним артеріальним тиском 100 мм рт. ст. чи нижче або з кардіогенним шоком. Упродовж перших 3 днів після інфаркту міокарда дозу слід зменшити, якщо систолічний артеріальний тиск становить 120 мм рт. ст. або нижче.

Стеноз аортального та мітрального клапана/гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і всі інгібітори АПФ, лізиноприл слід призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана та обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка, такими як аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія.

Ниркова недостатність

При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну {amp}lt; 80 мл/хв) стартову дозу лізиноприлу необхідно коригувати залежно від кліренсу креатиніну пацієнта, а потім – залежно від реакції пацієнта на лікування. Рутинний контроль вмісту калію і концентрації креатиніну є частиною стандартної медичної практики лікування таких пацієнтів.

У пацієнтів з серцевою недостатністю артеріальна гіпотензія після початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. У таких випадках повідомлялося про гостру ниркову недостатність, як правило, оборотну.

У деяких пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або зі стенозом артерії єдиної нирки, які отримували інгібітори АПФ, можливе підвищення концентрації сечовини крові і креатиніну в сироватці крові, як правило, оборотне після відміни препарату. Це особливо ймовірно у пацієнтів з нирковою недостатністю.

При наявності у пацієнта також реноваскулярної артеріальної гіпертензії існує підвищений ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності. У таких пацієнтів лікування слід починати під пильним медичним наглядом з низьких доз і обережно титрувати дозу. Оскільки лікування діуретиками може сприяти розвитку зазначених вище станів, їх застосування слід припинити, при цьому функцію нирок слід контролювати протягом перших тижнів терапії лізиноприлом.

У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без вираженої попередньої реноваскулярної гіпертензії відзначалося збільшення концентрації сечовини в крові і креатиніну в сироватці крові, зазвичай незначне і транзиторне, особливо в тих випадках, коли лізиноприл застосовувався одночасно з діуретиком. Це особливо ймовірно у пацієнтів з попередньою нирковою недостатністю. Може знадобитися зниження дози та/або відміна діуретиків та/або лізиноприлу.

При гострому інфаркті міокарда лікування лізиноприлом не слід починати пацієнтам з ознаками ниркової недостатності, які визначалися як концентрація креатиніну в сироватці крові, що перевищує 177 мкмоль/л та/або протеїнурія, що перевищує 500 мг/24 години. У разі розвитку порушення функції нирок під час лікування лізиноприлом (концентрація креатиніну в сироватці крові більше 265 мкмоль/л або у два рази перевищує відповідне значення до початку лікування), лікар повинен розглянути доцільність скасування лізиноприлу.

Протеїнурія

Відомо про рідкісні випадки протеїнурії у пацієнтів, особливо при зниженні функції нирок або після високих доз лізиноприлу. У разі клінічно значущої протеїнурії (понад 1 г/добу) лікарський засіб призначається лише після оцінки користі від лікування та потенційного ризику і при постійному моніторингу клінічних та біохімічних параметрів пацієнта.

Підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк

Повідомлялося про поодинокі випадки ангіоневротичного набряку обличчя, рук і ніг, губ, язика, голосової щілини та/або гортані у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи лізиноприл. Ангіоневротичний набряк може виникнути в будь-який момент під час лікування. У таких випадках слід негайно відмінити лізиноприл, призначити відповідне лікування, забезпечити медичне спостереження, щоб переконатися у зникненні всіх симптомів до виписки пацієнта.

Дуже рідко повідомлялося про випадки смерті внаслідок ангіоневротичного набряку, пов’язаного з набряком гортані або набряком язика. У пацієнтів з ураженням язика, голосової щілини або гортані може виникати обструкція дихальних шляхів, особливо у пацієнтів, які раніше перенесли операцію на дихальних шляхах.

Інгібітори АПФ спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси частіше, ніж у пацієнтів іншої расової приналежності.

Пацієнти, у яких раніше спостерігався ангіоневротичний набряк, не пов’язаний з лікуванням інгібіторами АПФ, можуть бути більш схильні до розвитку ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібітора АПФ (див. розділ «Протипоказання»).

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з сакубітрилом/валсартаном протипоказане у зв’язку зі збільшенням ризику розвитку ангіоневротичного набряку. Лікування сакубітрилом/валсартаном слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози лізиноприлу. Лікування лізиноприлом слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімус) та вілдагліптином може призвести до підвищення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (наприклад, набряк дихальних шляхів або язика з дихальною недостатністю або без неї) (див.

Анафілактоїдні реакції у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі

Повідомлялося про анафілактоїдні реакції у пацієнтів, які перебувають на діалізі з використанням високопроточних діалізних мембран з високою проникністю (наприклад, AN 69), і одночасно отримували інгібітор АПФ. У таких пацієнтів слід розглянути доцільність застосування іншого типу діалізної мембрани або гіпотензивного препарату іншого класу.

Анафілактоїдні реакції під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ)

У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) із декстрану сульфатом, виникали анафілактоїдні реакції, які загрожували життю. Виникнення подібних реакцій можна уникнути, якщо утримуватись від терапії інгібіторами АПФ перед кожним сеансом аферезу.

Десенсибілізація

У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ під час десенсибілізації отрутою перетинчастокрилих (наприклад, Hymenoptera venom), виникають стійкі анафілактоїдні реакції. У таких пацієнтів анафілактоїдних реакцій вдалося уникнути за допомогою тимчасової відміни інгібіторів АПФ, але вони розвивалися знову після випадкового прийому препарату.

Печінкова недостатність

У рідкісних випадках прийом інгібіторів АПФ супроводжувався синдромом, який починався з холестатичної жовтяниці, прогресував до фульмінантного некрозу і (іноді) призводив до летального кінця. Механізм розвитку даного синдрому неясний. Пацієнтам, які отримують лізиноприл, у яких розвивається жовтяниця або значно підвищується активність печінкових ферментів, слід припинити застосування лізиноприлу і перебувати під відповідним медичним наглядом.

Особенности применения при беременности и в детском возрасте

Таблетки Экватор от давления противопоказаны женщинам, ожидающим появления малыша на свет и кормящим грудью матерям. На поздних сроках беременности, действующие вещества данного препарата могут спровоцировать у будущего ребенка развитие таких патологий, как почечная недостаточность, гипотоническая болезнь, гиперкалиемия, деформация костных тканевых структур.

При грудном кормлении Экватор принимать нельзя, поскольку компоненты таблеток обладают способностью проникать в молоко. По этой причине, если женщине необходимо лечение данным лекарственным средством, малыша нужно перевести на искусственное вскармливание.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Не используют Экватор и для терапии маленьких больных, не достигших совершеннолетия, в силу отсутствия достаточного количества данных, подтверждающих безопасность препарата для детского организма.

Детский возраст является противопоказанием к приему препарата

Запрещено применение таблеток Экватор в детском возрасте

Что делать в случае передозировки?

  • Тахикардия (учащенное сердцебиение);
  • Снижение показателей артериального систологического давления;
  • Шоковое состояния.

Лечение передозировки препаратом Экватор проводится согласно следующей схеме:

  1. Промывание желудка, вызывание искусственной рвоты;
  2. Применение сорбентов, активированного угля.
  3. Использование препаратов, действие которых направлено на поддержание работы кроветворной и сердечно-сосудистой системы.
  4. Применение медикаментов, обладающих сосудосуживающими свойствами.
  5. Внутривенное введение кальция глюконат.

Во время лечения, важно отслеживать изменения в результатах анализов крови и мочи пациента.

Передозування

Немає даних про передозування лікарського засобу Екватор у людини.

Передозування лізиноприлу

Дані про передозування у людини обмежені. Симптоми, пов’язані з передозуванням інгібіторами АПФ, можуть проявлятися артеріальною гіпотензією, циркуляторним шоком, порушенням електролітного балансу, нирковою недостатністю, гіпервентиляцією, тахікардією, прискореним серцебиттям, брадикардією, запамороченням, тривогою та кашлем.

У разі, якщо прийом препарату стався недавно, необхідно провести заходи для виведення лізиноприлу (наприклад, викликати блювоту, промити шлунок, ввести сорбенти і натрію сульфат). Лізиноприл можна видалити з системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізу (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування амлодипіну

Дані про навмисне передозування у людини обмежені.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Симптоми

Передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації з рефлекторною тахікардією. Зареєстрована також виражена і тривала системна артеріальна гіпотензія, аж до шоку з летальним наслідком.

Лікування

При клінічно значущій артеріальній гіпотензії внаслідок передозування амлодипіну необхідно проводити активні заходи з підтримки серцево-судинної системи, включаючи частий контроль показників серцево-судинної і дихальної систем, покласти пацієнта на спину, піднявши нижні кінцівки (вище голови), і контролювати об’єм циркулюючої крові і діурезу.

Може потребуватися введення вазопресорів для відновлення судинного тонусу і артеріального тиску, за умови відсутності протипоказань до їх застосування. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може мати позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів, спричинених блокадою кальцієвих каналів.

У деяких випадках може бути ефективним промивання шлунка. Відомо, що у дослідженнях за участю здорових добровольців прийом активованого вугілля в інтервалі до 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну знизив швидкість всмоктування амлодипіну.

Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками плазми крові, діаліз неефективний

Передозування лікарським засобом Екватор може призвести до надлишкової периферичної вазодилатації з вираженою артеріальною гіпотензією та гострою судинною недостатністю, порушень електролітного балансу, ниркової недостатності, гіпервентиляції, тахікардії, прискореного серцебиття, брадикардії, запаморочення, тривоги та кашлю.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Рекомендується проведення симптоматичного лікування (покласти пацієнта на спину, спостереження і, при необхідності, підтримка функцій серцево-судинної і дихальної систем, артеріального тиску, об’єму циркулюючої крові і електролітного балансу, а також концентрації креатиніну в сироватці крові). У разі вираженої артеріальної гіпотензії необхідно покласти пацієнта на спину, піднявши нижні кінцівки на рівень вище голови;

якщо введення рідини не дало достатнього результату, може потребуватися підтримуюча терапія у вигляді введення периферичних вазопресорів, за умови відсутності протипоказань до їх застосування. Можна також розглянути доцільність інфузійного введення ангіотензину II. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може виявити позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів, спричинених блокадою кальцієвих каналів.

Лізиноприл можна видалити з системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізу. Застосування високопроточних поліакрилонітрилових мембран під час діалізу не рекомендується.

Побічні реакції

Частоту визначають таким чином: дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до {amp}lt; 1/10); нечасті (від

≥ 1/1 000 до {amp}lt; 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10 000 до {amp}lt; 1/1 000); рідкісні ({amp}lt; 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена виходячи з наявних даних).

У межах кожної частотної групи побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності.

Система органів

Частота

Побічні реакції лізиноприлу

Побічні реакції амлодипіну

 

З боку крові та лімфатичної системи

Поодинокі

Зниження рівня гемоглобіну Зниження гематокриту

 

Рідкісні

Пригнічення функції кісткового мозкового кровотворення, анемія, агранулоцитоз (див. розділ «Особливості застосування»), лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія

Тромбоцитопенія, лейкопенія

 

З боку імунної системи

Рідкісні

Аутоімунні порушення

Алергічні реакції

 

Частота невідома

Анафілактична/анафілактоїдна реакція

 

З боку ендокринної системи

Поодинокі

Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ)

 

З боку обміну речовин та харчування

Рідкісні

Гіпоглікемія

Гіперглікемія

 

З боку психіки

Нечасті

Зміни настрою, порушення сну, галюцинації

Безсоння, зміни настрою (включаючи неспокій), депресія

 

Поодинокі

Сплутаність свідомості

Сплутаність свідомості

 

Частота невідома

Депресія

 

З боку нервової системи

Часті

Запаморочення, головний біль

Сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування)

 

Нечасті

Вертиго, парестезія, дисгевзія

Синкопе, тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезія

 

Поодинокі

Розлади нюху

 

Рідкісні

Гіпертонус, периферична нейропатія

 

Частота невідома

Синкопе

Екстрапірамідні порушення

 

З боку органу зору

Часті

Порушення зору (включаючи диплопію)

 

З боку органів слуху і рівноваги

Нечасті

Дзвін у вухах

 

З боку серця

Часті

Пальпітація

 

Нечасті

Інфаркт міокарда, ймовірно, на тлі надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з групи високого ризику (див. розділ «Особливості застосування»), тахікардія, пальпітація

Аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібріляцію передсердь)

 

Рідкісні

Інфаркт міокарда

 

З боку судинної системи

Часті

Ортостатичні ефекти (в т. ч. ортостатична гіпотензія)

Гіперемія шкіри

 

Нечасті

Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), ймовірно на тлі надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з групи високого ризику (див. розділ «Особливості застосування»), тахікардія, синдром Рейно

Артеріальна гіпотензія

 

Рідкісні

Васкуліт

 

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Часті

Кашель

Диспное

 

Нечасті

Риніт

Кашель, риніт

 

Рідкісні

Бронхоспазм, алергічний альвеоліт /еозинофільна пневмонія, синусит

 

З боку шлунково-кишкового тракту

Часті

Діарея, блювання

Біль у животі, нудота

диспепсія, порушення дефекації (діарея і запор)

 

Нечасті

Біль у животі, нудота, диспепсія

Блювання, сухість у роті

 

Поодинокі

Сухість у роті

 

Рідкісні

Панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечнику

Панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен

 

З боку гепатобіліарної системи

Рідкісні

Печінкова недостатність, гепатит – гепатоцелюлярний або холестатичний, жовтяниця, (див. розділ «Особливості застосування»)

Гепатит, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів**

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасті

Висипання, свербіж

Алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, гіпергідроз, свербіж, висипання, екзантема, кропив’янка

Поодинокі

Псоріаз, кропив’янка, алопеція, гіперчутливість /ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ «Особливості застосування»)

Рідкісні

Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона, мультиформна еритема, пухирчатка, потіння, доброякісний лімфаденоз шкіри*

Набряк Квінке, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса –Джонсона, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, фоточутливість

Частота невідома

Токсичний епідермальний некроліз

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Часті

Припухлість щиколоток (гомілковостопного суглоба), м’язові судоми

Нечасті

Артралгія, міалгія, біль у спині

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Часті

Порушення функції нирок

Нечасті

Розлад сечовипускання, ніктурія, збільшення частоти сечовипускання

Поодинокі

Гостра ниркова недостатність, уремія

Рідкісні

Олігурія/анурія

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Нечасті

Імпотенція

Імпотенція, гінекомастія

Поодинокі

Гінекомастія

Загальні порушення і порушення у місці введення

Дуже часті

Набряки

Часті

Втомлюваність, астенія

Нечасті

Втомлюваність, астенія

Біль у грудях, біль, нездужання

Дослідження

Нечасті

Підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові, гіперкаліємія,

підвищення активності печінкових ферментів

Збільшення маси тіла,

зменшення маси тіла

Поодинокі

Збільшення білірубіну в сироватці крові, гіпонатріємія

*Повідомлялося про симптомокомплекс, який може включати один або декілька з наступних симптомів: лихоманка, васкуліт, міалгія, артралгія/артрит, позитивна реакція на антинуклеарні антитіла (АНА), збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія і лейкоцитоз, висипи на шкірі, фотосенсибілізація або інші зміни з боку шкіри.

**Найчастіше асоціювалося із холестазом.

Как правильно применять лекарство от давления Экватор?

Дані клінічних досліджень з безпеки дозволяють припустити, що лізиноприл зазвичай добре переноситься дітьми і підлітками з артеріальною гіпертензією, і профіль безпеки в цій віковій групі порівнянний з таким у дорослих.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації препарату відіграють важливу роль і дозволяють продовжувати спостереження за співвідношенням «користь/ризик» при застосуванні лікарського засобу. Медичним працівникам рекомендується повідомляти про підозрювані побічні реакції через державну систему повідомлень про побічні реакції.

Аналоги препарата Экватор

Абсолютными аналогами препарата Экватор считаются такие медикаменты, как Экламиз и Эквакадр. Данные лекарственные средства, содержат те же действующие вещества, в идентичной дозировке.

На современном фармацевтическом рынке также представлены следующие аналоги таблеток Экватор:

  • Корипрен;
  • Пестанс;
  • Дальнева;
  • Эгипресс;
  • Энанорм.

Данные лекарственные средства, способствуют стабилизации показателей артериального давления, однако, содержат другие ингредиенты, обладают своими специфическими особенностями, противопоказаниями и побочными эффектами.

Таблетки Экватор — эффективное комбинированное средство, применяющееся с целью лечения гипертонии и других патологий, сопровождающихся повышенными показателями артериального давления. Препарат быстро действует и хорошо переносится, однако, в силу широкого спектра противопоказаний и возможных побочных эффектом, принимать его следует только по назначению врача, строго соблюдая рекомендованные дозировки и продолжительность терапевтического курса!

Adblock detector